Парадокси Чернігова: протистояння міської влади та громади

Невпинно поширюються чутки, що міська влада Чернігова за допомогою муніципальної поліції має намір припинити проведення на Ремзаводі щосуботніх фермерських ярмарків.

Підтвердженням цих чуток є події останніх днів, активними учасниками яких стала муніципальна поліція та громадськість, яка об’єдналась, аби протистояти «наїздам».

«Наїзд» назвали провокацією

Своє занепокоєння висловили очевидці дивним «візитом» на ярмарок трьох молодиків у цивільному, серед яких впізнали служак муніципальної поліції.
22 квітня ті підходили до багатьох фермерів-виробників, які реалізували свою продукцію і пропонували написати заяву або скаргу до муніципальної поліції. Мовляв, напишіть, що тут щосуботи велике скупчення людей, мало місця для торгівельних наметів та автотранспорту, дуже вимогливі волонтери-організатори.
Реакція тих, до кого зверталися «візитери», була однаковою: заперечення. Дехто ще й обурювався – 2 роки торгували, всіх влаштовували умови, а тепер хтось хоче нашими зусиллями закрити ярмарок. Пригадали, що за тиждень-два перед тим телефонували не одному фермеру зі схожою «пропозицією».
Відтак учасники Фермерського ярмарку об’єдналися і впродовж 1-єї години зібрали близько 300 підписів за подальше існування фермерського ярмарку та підтримку його розвитку. «Візит» молодиків називали провокацією, намаганням зірвати ярмарок, який із суто торгівельного перетворився на соціально значимий захід для усього міста. Обурювалися, що муніципальна поліція, яку і так чернігівці вже охрестили «спецзагоном з розгону бабусь із городиною», виконує не свої прямі обов’язки, а замовлення окремих чиновників.
Цікаво, що «наїзд» трапився наступного дня після того, як на сесії міської ради так і не змогли врегулювати питання оренди землі під будівлями підприємства ПАТ ЧРМЗ «Жовтневий молот». Протестувальники не мали сумнівів, що спроба «згорнути» Фермерський ярмарок – ще один прояв конфлікту міської влади з власниками будівель та юридичними особами, які працюють на території Ремзаводу.

Чиновники і раніше чинили перепони
Слід нагадати, що епопея з орендою землі на території підприємства триває з 2009 року. Його власники прагнули у законний спосіб врегулювати земельні питання, однак наразилися на несподіваний опір тодішнього міського голови та пов’язаних з ним чиновників і депутатів, які, ймовірно, звикли лише через корупційні схеми та грошове «рєшалово» розбазарювати власність громади. Екс-мер, як повідомили, відверто говорив, що поки я при владі, «Жовтневий молот» землі не отримає.
Більше того, чиновники створювали всілякі перепони як для розвитку, так і для діяльності підприємства. Не допустили інвесторів, в тому числі великопольський «Falubas», який вже з 2007 року пропонував втілити у Чернігові 2 проекти: запуск лінії з переробки сміття в Чернігові та демонстраційної сортувальної лінії для українського ринку, виробництво якої розглядалось, як варіант, організувати на Ремзаводі. Не надійшло від міста жодного замовлення для ливарного цеху.
Недолужність міської влади призвела до парадоксальної ситуації – для Ремзаводу заблокували можливість в повноті користуватися власністю і мати з того прибуток, бо ремонт, реконструкція або продаж потребують законного врегулювання земельних відносин. Разом з тим позбавили громаду в повноті отримувати доходи в бюджет зі сплати податків за оренду землі, що можна здійснити тільки при наявності договору.
Та не зважаючи на ці парадокси, керівництво Ремзаводу поставило шляхетну мету, а саме зберегти промислову архітектуру, обравши шлях ревіталізації (оновлення) будівель. Польські студенти та партнери розробили для цього 8 проектів, які отримали високу оцінку експертів, зокрема під час міжнародної конференції «Ревіталізація в урбаністиці» (Чернігів). Ініціатива оновлення Ремзаводу, що є унікальною сама по собі, зацікавила архітекторів Польщі, України та Білорусі. Чернігів, на жаль, доки – ні.
Попри спротив міської влади, власники підприємства не сиділи, склавши руки. Поступово розвивали інфраструктуру, залучали інвесторів, підприємців, орендарів, представників торгівельних мереж, сприяли створенню та діяльності Центру громадських ініціатив, відкритого громадського простору «Public Space Remzavod», втіленню низки соціальних проектів, одним з яких і є Фермерський ярмарок. Заснований 2 роки тому, до речі, за ініціативи тодішньої обласної адміністрації та міської влади, реалізацію якого очолив Центр громадських ініціатив. Цей щосуботній захід швидко став популярним і традиційним.

Заборонити неможливо
Як не дивно, але команда нового мера, що прийшла до влади майже 1,5 року тому, не поспішає допомагати. Навпаки, продовжує затягувати процес врегулювання земельних питань. Чинний міський голова, маючи власний бізнес, інтереси якого, вочевидь, вступають в конфлікт з існуванням Фермерського ярмарку, неодноразово висловлював свою негативну позицію. У промовах очільника міста, на жаль, не відчувається прагнення до діалогу та співпраці з місцевими підприємцями.
Опозиційні депутати постійно наголошують: він сприймає більшість бізнесменів, як своїх прямих конкурентів. Тобто, з ними можна або боротися через адмінтиск, або залякувати через «наїзди», або «домовлятися» через підкуп та розподіл прибутків. Поки розвиток міста – це прерогатива інтересів мера, а думка та потреби мешканців до уваги не беруться.
Проте, є й такий важливий і вагомий фактор, як громадська думка. А вона нині, після Революції Гідності, вже не настільки підконтрольна носіям влади, як була при «папєрєдніках». І в ситуації з Фермерським ярмарком вона зовсім не на боці мера. Заборонити такий соціально значимий захід, що дає надію для розвитку цілого мікрорайону, фермерства та дрібного підприємництва області, безглуздо. Подальші «наїзди» за умов об’єднання громади можуть призвести до відкритої конфронтації, зростання суспільної напруги, бо такі дії з боку влади, провокують скорочення робочих місць, погіршення матеріального становища чернігівців, перешкоди громадським ініціативам та розвитку міста
Ще є час налагодити діалог, а не діяти «по понятіям», у дусі «лихих 90-их»…

Роман СТЕПАНЕЦЬ

http://svoboda.fm/