Динаміка кластеризації економіки Польщі: уроки для України

Масштабне розширення Європейського Союзу на схід на початку ХХІ століття та виникнення кордону між Україною та ЄС створює безпосередній вплив на формування нової системи відносин як між державами, так і їх прикордонними регіонами на заході України. У складному взаємозв’язку процесів глобалізації, регіоналізації виникає необхідність розробки та реалізації сучасних принципів, форм, методів, механізмів єврорегіональної інтеграційної політики України та її сусідніх держав ЄС.

Особливо актуальним для України стало вивчення досвіду підвищення Польщею конкурентоспроможності своєї економіки на основі активного формування інноваційних промислових кластерів в різних регіонах країни. Хоча трансформація економіки від соціалістично-планової моделі до ринкової капіталістичної Польщею все ще не закінчено, зусилля найбільшої по кількості населення та найбільшого промислового потенціалу країни «Нової Європи» заслуговують окремої уваги.

Інновації та здатність компаній запроваджувати нове є вирішальним в розвитку бізнесу, який має уміння пристосовуватись до змін в навколишньому середовищі і розвивати сталі конкурентні переваги перед суперниками. Однак, припущення про те, що все що вам потрібно це – лише мати звичайну інноваційну організацію, спроможну створити мережу постачальників та виробників, в реаліях не находить підтвердження.

Очевидно, що взаємний зв’язок багатьох компонентів впливу набагато більш комплексний, навіть заплутаний. Наївно думати, що в епоху бурхливого розвитку комунікацій, транспортування та руху людей і товарів, які є справжнім наслідком процесів глобалізації, начебто немає значення, на якій території здійснюється бізнес. Але передумовою все ж таки вважається інновація. І якщо в регіоні не створено кластерної структури розвитку економіки, може наступити час, коли привабливість регіону для інвесторів зменшується при одночасному підвищенні вартості виробництва, робочої сили.

Саме Польща була першою з країн «Нової Європи», яка законодавчо прийняла програму ринкових реформ після приходу до влади в 1989 р. уряду Тадеуша Мазовецького, сформованого «Солідарністю». З 1 січня 1990 р. почалося виконання програми радикальних реформ, спроектованих командою економістів під керівництвом Лешека Бальцеровича, який, зайнявши посаду віце-прем’єра, очолив виконання програми економічних перетворень, що пізніше одержала назву «шокова терапія».

Як показує практика ринкових перетворень у країнах ЦСЄ, вони розрізняються залежно від того, у якій мірі в конкретній країні був розвинутий приватний сектор.

В порівнянні з іншими країнами ЦСЄ значно менше обмежень в приватному секторі було в Угорщині і Польщі, хоча і там існували адміністративні бар’єри, каральні податкові закони й інші обмеження.

Економічна логіка і політична ситуація привели Польщу до не дуже тривалого комплексного перехідного періоду – так званого «стрибка до ринку» через невідкладну стабілізацію і лібералізацію цін, міжнародної торгівлі і фінансів. Ціль була визначена – покінчити з фінансовим хаосом і ввести конкуренцію. Польська програма реформ біла підтримана фінансовою допомогою Заходу – у вигляді позики МВФ у 700 млн. дол., позики Банку Міжнародних розрахунків (Швейцарія) у 215 млн. дол. і стабілізаційного фонду в 1 млрд. дол. від урядів ряду країн ОЕСР.

У підсумку перший стабілізаційний етап польських реформ завдяки стислим строкам був проведений оперативно і досить безболісно. Наступний етап програми – здійснення структурних перетворень, що тривають і зараз, безумовно є значно тривалим процесом, де головні завдання – це перетворення промисловості, формування фондового ринку, реформа фінансово-банківської системи й утворення ринкових структур.
Польща, відмовившись від послідовно-поетапного реформування економіки, зуміла уникнути деяких болісних наслідків для суспільства.

Таким чином, короткий аналіз ринкових реформ в Польщі свідчить про те, що існуючий в цій країні в той час великий неофіційний приватний сектор дозволив їй порівняно успішно пройти початковий етап трансформації економіки до ринкової.

Дуже вагому роль у консолідації польського суспільства під час ринкових перетворень відіграла Польська католицька церква, що стала сильним об’єднуючим фактором. Не менш важливим стимулом у прискоренні ринкових перетворень у Польщі було те, що вони проводилися під девізом: «Реформи дорого обходяться нинішньому поколінню поляків, але вони принесуть добробут майбутнім поколінням».

У 90-ті роки щорічний приріст ВНП Польщі становив понад 5%, що було одним з найвищих темпів зростання серед країн – кандидатів у ЄС. Однак на початку ХХІ ст. деяке підвищення інфляції і зростаючий дефіцит платіжного балансу змусили Польщу зробити податкову політику більш жорсткою, щоб стримувати зростання дефіциту платіжного балансу, а також підготувати економіку країни до вимог, що ставляться до економік країн-кандидатів на вступ в ЄС.

Взагалі слід зазначити успіхи Польщі на шляху трансформації своєї економіки. Значною мірою успіх був досягнутий завдяки діяльності малих і середніх підприємств і початку в країні процесу кластеризації економіки.

Сьогодні в Польщі налічується більш 2,5 млн. підприємств, 99,8% з яких – це МСП, що є стрижнем польської економіки. Вони надають роботу більш ніж 7 млн. людей (понад 2/3 усіх робочих місць).

МСП забезпечують приблизно 50% польського ВНП, 50% – експорту, а також 60% імпорту країни.

Розвиток ділової активності в Польщі в новому столітті став досить складним через різноманітність явищ і нових інститутів, що впливають на цю активність. Організації, що діють на підтримку польського підприємництва, працюють на локальному, регіональному і національному рівнях.

Останнім часом відбувається швидка зміна профілю діяльності організацій підприємців, оскільки, втративши функції представництва, вони почали працювати на комерційній основі, концентруючись на впровадженні кластерного підходу в розвитку економіки. Інтерес до реалізації кластерних ініціатив і формування кластерів в Польщі постійно динамічно зростає. Так, з 2005 по 2009 рр. більш ніж 50 кластерних ініціатив було розроблено і реалізовано в Польщі. Сьогодні, деякі з них визнаються як сформовані інноваційні промислові кластери. З діяльності як підприємців, так і різного рівня органів влади відчувається та існують чіткі позначки того, що процеси кластеризації відбуваються практично в усіх регіонах Польщі. Сектори, в яких вже працюють ідентифіковані кластери, тісно зв’язані з регіональними можливостями і специфікою. Наприклад, кластери, які виникли і сформувались в сільському Люблінському регіоні, функціонують у сфері садівництва, вирощування фруктів, хмелю, транспортного обслуговування фермерів, скотарства, виробництва молочної продукції. В рамках Люблінських кластерів об’єднались виробники агропродукції, компанії по виробництву харчової продукції, сертифікаційні агентства, університети, експедитори, сільськогосподарські консалтингові центри та ін.
ДАЛІ ...