Реформи у сфері реєстрації нерухомості у світі: 2009 - 2010 роки

За кілька останніх років низка країн здійснила реформи у справі реєстрації нерухомості. Якщо бути точнішим, за останні 2 роки (2009-2010 роки) Самоа (острівна держава у південній частині Тихого океану) зробило найбільше кроків уперед, тоді, як Данія посіла 10 місце за кількістю проведених реформ у даній сфері.[1]

У Білорусі, починаючи з 2004 року, сталися значні зміни у процесі реєстрації власності. Час, коли для реєстрації треба було 231 день, - відійшов у минуле. Завдяки централізації системи реєстрації було скасовано багато зайвих процедур. У тому числі ті, що дублювалися. Сьогодні зареєструвати власність у країні можливо за 15 днів, у системі міститься 5 (п'ять) мільйонів одиниць власності і на рік реєструється 760 000 угод купівлі-продажу, разом з угодами первинної реєстрації.

Не кожен об'єкт власності може бути офіційно взятий у заклад, під час видачі кредиту. З такою ситуацією стикаються у Гані. Особливо помітним є порушення прав жінок відносно права на власність щодо нерухомості. За результатами дослідження, у 9 з 128 країн, включно з Камеруном та Чилі, права жінок на володіння як нерухомим, так і рухомим майном, утискалися. У порівнянні з правами чоловіків. У деяких країнах жінки обмежені у правах на отримання іпотеки. Так, пріоритетним завданням у конкретних країнах є гарантія формальних прав власності. Частиною цього завдання є результативне керування більшістю процесів, пов'язаних із земельною власністю. Згідно з дослідженнями іншої сторони, якщо формальна (номінальна) передача прав власності є досить дорогою або ускладненою, передача знову може змінитися на неформальну.[2]

Перелік країн із спрощеною процедурою реєстрації власності (за 2009-2010-й рік):
Саудівська Аравія
Грузія
Нова Зеландія
Об'єднані Арабські Емірати
Вірменія
Білорусь
Литва
Норвегія
Словаччина
Азербайджан.


Країни із найбільш ускладненою процедурою реєстрації власності (2009-2010-й рік):
Ангола
Гвінеа-Біссау
Ліберія
Бельгія
Еритрея
Нігерія
Тимор-Лесте
Мікронезія
Маршаллові острови
Бруней Даруссалам


Показники були вирахувані у середньому за кількістю процедур, часу та вартості реєстрації.
Перелік країн, які досягли значного покращення у процедурі реєстрації власності за 2009-2010-й рік:
Самоа
Мальдівські острови
Кабо Верде
Малайзія
Гренада
Малаві
Португалія
Угорщина
Ямайка
Данія


7 країн, з 33-х, з позитивними змінами у процесі реєстрації входять до групи Організації економічного співробітництва та розвитку, куди входять високорозвинені країни, 4 країни з Латинської Америки та Карибського басейну. У Самоа найбільше покращилися та полегшилися умови реєстрації власності. На території держави завершився 5-річний період переходу на титульну систему реєстрації нерухомості, а також комп'ютеризації реєстру нерухомості. Внаслідок проведених реформ, процедура реєстрації скоротилася на 4 місяці.[3]

4 країни зменшили вартість усього процесу та 6 країн (включно із Самоа) збільшили управлінську ефективність під час роботи з реєстрами. 5 інших підняли вартість на передачу права власності (за попередні роки лише 2 країни вдалися до такого заходу). Бахрейн, Греція, Пакистан, Панама та Таїланд підвищили податок на передачу нерухомості у середньому на 4,2% від її вартості. Греція та Таїланд, навпаки, повернулися до рівня податку, що існував у країнах кілька років тому, до його зниження. Антигуа та Барбуда, так само, як і Бельгія, додали нові процедури реєстрації.

За останні 6 (шість) років 105 країн здійснили 146 реформ з метою полегшити процедуру передачі прав власності на нерухомість. У глобальному масштабі, час на передачу прав власності скоротився на 38%, вартість – на 10%.[4]

Через зниження рівня податку на передачу прав власності та урядові внески, вартість нерухомості у більшості країн знизилася у середньому на 3,1%. На території, південніше від Сахари, зниження рівня податку сталося у 22 регіонах. 2 регіони поступово знизили високі ціни на передачу прав власності: Бурунді – на 10% від вартості нерухомості, та Буркіна Фасо (Західна Африка) – на 7%. 2 інші регіони різко знизили рівень податку: Руанда - на 8,8% від вартості нерухомості, Мозамбік – на 7,5%. Другим за популярністю заходом було вдосконалення усіх процедур, пов'язування та удосконалення реєстраційних систем для спрощення реєстрації.

Вищезазначені заходи зменшили рівень взаємодії між підприємцями та агенціями. 13 подібних реформ відбулися у Східній Європі та Центральній Азії. Білорусь, Азербайджан та Казахстан створили комплексний підхід (принцип єдиного вікна) до передачі прав власності на нерухомість.
Загальні тенденції

Латвія: Служба земельного кадастру відтепер має змогу перевіряти міську базу сплати податків напряму. Македонія об'єднала інформацію щодо відчуження нерухомості та усю інформацію із земельного кадастру. Два свідоцтва відтепер видаються разом. 8 (вісім) країн з регіону Африки на південь від Сахари також провели подібні реформи.

Ефіопія та Руанда децентралізували управління земельного кадастру з метою максимально скоротити труднощі та затримки. У країнах створили нові відділи, що додатково займаються реєстрацією нерухомості. Так, в Ефіопії з'явилося 10 нових відділіві, у Руанді – 5. Вони безпосередньо вирішують питання щодо сплати необхідних податків та питання, пов'язані з муніципалітетами. Управління реєстру нерухомості Ефіопії вже самостійно здійснює оцінку майна, тим самим, усуває фактичну перевірку об'єкту. 28 регіонів, 9 з частини Африки, південніше від Сахари, збільшили ефективність адміністративного керування. Ботсвана та Мадагаскар зробили реорганізацію земельних кадастрів, найняли більше нових працівників та створили ще кілька додаткових відділів. У Ботсвані також зафіксували зріст заробітної платні. Зріст пов'язують з успішним завершенням завдань відповідно до 3-річного плану служб земельного кадастру. Малі та Нігер реорганізували свої земельні реєстри, реорганізували робоче навантаження та посилили контроль. Країни латинської Америки та Карибського басейну також ввели подібні реформи за останні 2 роки.